Така, як всі - босоніж по калюжах,
Промокла під брудним дощем.
Між сірих стін і сірих перехожих,
Така, як всі - з накинутим плащем.
Збирала мрії, дотики і миті,
Холодні ранки і пророчі сни,
Обіцяні зірки й волошки в житі,
Така, як всі, втікала від весни.
Хотіла волі, щастя і тепла
Просила в світу спокою і тиші,
А боса під дощем до нього йшла
Така, як всі, а може, трохи інша.
Любила осінь, вірші й молитви
І дивні очі кольору ночей,
Розмови з небом, з серцем битви,
Така, як всі, - лиш крила з-за плечей.
(с) Оксана Забужко
[I]... якось на вихідних мені хочеться читати поезію ... будь-яку ... навіть не знаю чим це пояснити ... чогось такого мені бракує ... певних відчуттів ... певних емоцій ... хоча інколи мені здається, що в мене їх аж занадто багато))))[/I]
Пишіть листи і надсилайте вчасно,
Коли їх ждуть далекі адресати,
Коли є час, коли немає часу,
І коли навіть ні про що писати.
Пишіть про те, що ви живі-здорові,
Не говоріть, чого ви так мовчали.
Не треба слів, навіщо бандеролі?
Ау! — і все, крізь роки і печалі.
(с) Ліна Костенко
... написати листа?! ... кому?! ... що в ньому має бути ... одержати листа?! ... дивний стан очікування ... очікування друга ... якого мені не вистачає в житті ... хоча Він точно поруч ... завжди поруч!!!!